- Гарячі теми:
- Штрафи ПДР в Україні 2025
Навіщо далекобійники стукають по колесах: від традиції до сучасних сенсорів
На українських трасах можна неодноразово побачити водіїв вантажівок, які підходять до коліс із металевим прутом і починають по них стукати. Для пересічного водія чи пішохода це може здатися дивним, але серед професійних далекобійників цей метод давно має логічне пояснення. Він зародився десятки років тому і досі активно застосовується на практиці.
Про це повідомляє SlashGear.
Сенс цієї звички простий: у великого автопоїзда може бути до 18 коліс і більше, і перевіряти тиск кожного за допомогою манометра часом надто довго. Легкий удар по шині дає миттєву інформацію – за звуком і відчуттям віддачі водій одразу розуміє, чи все в порядку. Якщо тиск у межах 6,2–6,5 атм, звук буде дзвінким, а прут відскочить різко. При нижчому тиску звук стає глухим, а віддача слабкою.
Досвідчені водії пояснюють: після багатьох років за кермом можна визначити навіть невелику різницю в кількох одиницях тиску. Проте повністю покладатися на відчуття небезпечно. Фахівці наголошують, що такий спосіб підходить лише для швидкої оцінки, а точні дані дає лише манометр.
Метод має й свої обмеження. В холодну пору навіть накачана шина може звучати інакше, а поступове падіння тиску на 5–10 psi протягом місяця часто залишається непоміченим. Тому професійні інструктори радять: якщо колесо «не звучить як треба», його обов’язково слід перевірити приладом.
Сучасні вантажівки дедалі частіше оснащують датчиками TPMS, які сигналізують водієві про будь-яке зниження тиску в шинах. Існують також автоматизовані системи ATI, здатні підкачувати колеса навіть під час руху. Хоч ці комплекси коштують сотні доларів, витрати швидко окупаються завдяки економії пального та зменшенню ремонтних зупинок.
Попри технологічний прогрес, стара традиція не втрачає актуальності. Для досвідчених водіїв удар по шинах – не лише спосіб перевірити стан коліс, а й своєрідний ритуал перед виїздом у дорогу.
Раніше ми повідомляли, чи роблять спортивні фільтри авто швидшим.
